Ну так, я - Баранова. Тобто скоріше "Сапожникова", ніж "Швець". Але ж якщо поперебирати уважно імена предків, то з обох боків знайдуться і Мірошніченки, і Овчаренки. В будинку першої (бабусі Євгенії) я живу зараз зі своєю родиною. А на честь другої – бабусі Марії – мене назвали. Ну так, мене звуть Ольга. Але саме це ім»я подобалося бабусі, яка померла за 20 років до мого народження. Іноді вона так навіть представлялася. А я навпаки, завжди хотіла, щоб мене звали Маша. Під час роботи на радіо в мене був псевдонім з цим іменем. Так що спробую говорити українською на честь Марії-Ольги Овчаренко.
P.S. Під час роздумів з приводу родинної історії пригадала і легенду про те, як мій пра-пра-прадід привіз полонянку з Туреччини, яка стала моєю пра-пра-прабабкою. Турецька мова, чекай на мене))
P.P.S. А тут - програми "Нова ЛітЕра" з враженнями про поїздку, книгу і її автора.
http://alextv.zp.ua/litera
Комментариев нет:
Отправить комментарий